Важкі часи переживає наша держава: неспокійно, тривожно… Донбас палає, зруйновані будинки, поранені мирні жителі; багато хто залишився без даху над головою, багато хто змушений був залишити своє рідне гніздо.

Таке воно сьогодення… Відлуння цих подій докотилося і до нашого рідного села Вознесенка, яке дало притулок вимушеним переселенцям із м. Антрацита Луганської області, м. Луганська, м. Донецька та м. Макіївки Донецької області.

Радо прийняла в свою шкільну сім’ю учнів 1 класу Волкова Сергія, ученицю 3 класу Стребкову Марію, учениць 6 класу Скурихіну Дарину і Єлизавету, ученицю 8 класу Климову Олену, ученицю 9 класу Бессонову Ганну, учня 10 класу Бакатуру Владислава, ученицю 11 класу Климову Ірину.

Широка слов’янська душа не могла залишатися осторонь від людського горя. Батьки та учні, адміністрація школи, вчителі закладу в вересні протягом двох тижнів організовували збір необхідних речей: канцелярського приладдя, продуктів харчування, предметів особистої гігієни, теплих речей. Подяка сімей, які отримали цю допомогу, не мала меж. Діти-переселенці, які стали учнями нашої школи, почувають себе в ній комфортно, зручно та впевнено, справжніми господарями.

Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі вічний слід. Не будьте байдужими до чужої біди, адже разом ми зможемо зробити життя яскравішим та подарувати дітям-переселенцям свою любов та допомогу!